- вартовий
- [вартови/й]
м. (на) -во/му/-тоув'і/м, мн. -тоув'і/
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
вартовий
Смотреть что такое "вартовий" в других словарях:
вартовий — а/, е/. 1) Який стоїть на варті, охороняє кого , що небудь. || Стос. до варти, пов язаний з вартуванням. 2) рідко. Те саме, що черговий. 3) у знач. ім. вартова/, во/ї, ж. Приміщення для вартових … Український тлумачний словник
вартовий — 1 прикметник вартовий 2 іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
вартовий — вого, Св. Вахтер, сторож, людина, яка щось сторожить … Словник лемківскої говірки
пост — вартовий [X] … Толковый украинский словарь
чатовник — вартовий … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
шельвах — Шельвах: Шільдвах, шельвах: «вартовий вояк у тюрмі»[ II, 353] (з нім, Schildwache «варта») [ОГ] вартовий [1;33;2,I,X,XIII] вартовий, дозорець [18] вартовий, дозорець [II] шельвах: часовый (нѣм. Schildwache) [ІФ,1890] … Толковый украинский словарь
Гринченко, Борис Дмитриевич — Гринченко Борис Дмитриевич укр. Грінченко Борис Дмитрович … Википедия
караульний — I а, е, розм. Прикм. до караул 1); вартовий (у 1 знач.). II ого, ч. Вартовий … Український тлумачний словник
стійковий — а/, е/, заст. Вартовий. || у знач. ім. стійкови/й, во/го, ч. Вартовий … Український тлумачний словник
калатало — (перев. дерев яний прилад, яким стукав нічний вартовий / який прив язують на шию тварин тощо), калатайло, калатал[й]ка, клепало, клепачка; стукалка, стукачка, стукало (дерев яний прилад, яким стукав нічний вартовий) Пор. бубонець … Словник синонімів української мови
